Опис лосвіду

Нормативні документи, якими я користуюся під час викладання української мови та літератури

       Працюючи з учнями на уроках, під час проведення різних виховних заходів та в позаурочний час, я постійно користуюсь нормативними документами Міністерства освіти і науки, матеріалами періодичної преси, методичною та довідковою літературою.

1.     Закон України “Про освіту”.

Згідно із законом, впроваджую в навчанні основні принципи освіти, зокрема зв’язок освіти з вітчизняною та світовою культурою, історією, забезпечую науковий характер освіти, взаємозв’язок з освітою інших країн. Допомагаю учням усвідомити принцип наступності та єдності освіти, працюю над всебічним розвитком дитини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвитком її талантів, розумових і фізичних здібностей, вихованні високих матеріальних  якостей, формуванні громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагаченні на цій основі творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпеченні кваліфікованими фахівцями.

2.     Закон України “Про загальну середню освіту”.

Виходячи із загальних положень Закону України “Про загальну середню освіту”, продовжую в процесі роботи з учнями виховувати справжніх громадян України; формувати особистість учня, розвиваючи його здібності і обдарування; виховувати в учнів повагу до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, свідоме ставлення до обов’язків людини і громадянина; готую учнів до здобуття вищої освіти і адаптації до дорослого життя; виховую шанобливе ставлення до родини, повагу до народних традицій і звичаїв, рідної мови; виховую свідоме ставлення до свого здоров’я.

3.     Державна національна програма “Освіта” (“Україна  ХХІ століття”).

Належну увагу приділяю національному вихованню, в основу якого покладені принципи гуманізму, демократизму, єдності сім’ї і школи, наступності та спадковості поколінь.

4.     Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти.

Дотримуючись основних положень даної концепції, виховую гармонійно розвинену,  високоосвічену, соціально активну й національно свідому людину, яка наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, здатну до саморозвитку й самовдосконалення. Велику увагу приділяю патріотичному, правовому, моральному, трудовому, фізичному та екологічному вихованню.

5.     Законодавство України про охорону праці.

6.     Комплект “Дивослово. Українська мова й література в навчальних закладах”.

7.     “Вивчаємо українську мову та літературу”.

8.     “Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах”.

9.     Програма «Українська мова».

10.                        Програма «Українська література».

Повноцінними є тільки ті знання, які

дитина здобула власною активністю

Йоганн Песталоцці

            На сучасному етапі модернізація навчально-виховного процесу покликана сприяти формуванню та розвитку творчої особистості, яка спроможна повноцінно реалізуватися в житті. Для цього їй потрібні певні навички: думати, розуміти сутність речей, аналізувати, осмислювати ідеї, шукати потрібну інформацію, тлумачити її, застосовувати за певних умов.

Особистістю людина стає поступово, на її формування впливає багато чинників. Серед них провідне місце належить рідній мові та літературі, тому що саме вони формують свідомість учня, доносять до нього інформацію про навколишній світ. Краще досягнути цілі допомагає використання інноваційних та інтерактивних технологій в навчально-виховному процесі. Над реалізацією вищепоставлених завдань я і працюю щоденно,  тому що вважаю: лише освічена людина спроможна  по-справжньому керувати майбутнім і лише така особистість зможе впевнено дивитися в обличчя новизні.

     Тому метою  моєї роботи є використання інноваційних та інтерактивних технологій у вихованні освічених, самодостатніх громадян.
             Вивчення української мови і літератури в школі передбачає, як відомо, реалізацію трьох основних завдань:

-         дати учням знання з мови і літератури та  навчити використовувати їх на практиці;

-         розвивати мислення, творчі вміння й здібності;

-         виховувати національно свідому особистість.

Результативність реалізації навчальної мети полягає у  міцності і глибині знань учнів з української мови і літератури та перебуває у прямій залежності від активної зацікавленості предметом, бажанні знати його.

Починаючи викладати українську мову і літературу, переді мною поставало питання: як зробити урок не лише пізнавальним, інформативним, а й цікавим, підтримати бажання вчитися, підвищуючи у школярів мотивацію до навчання.

Шукаючи відповідь на це питання, я дійшла висновку, що зацікавити, умотивувати учнів до вивчення предмета можна шляхом уникнення одноманітності, шаблонності в роботі, використання таких форм, методів навчання, які пробуджують пізнавальний інтерес і стимулюють самостійне мислення школярів.                                                                

Як відомо, уся діяльність дитини складається з окремих послідовних операцій. Спочатку учень сприймає інформацію, а далі використовує на практиці. При цьому дуже важлива зацікавленість у цьому процесі. Причому, всі ці етапи взаємопов’язані між собою. Тому вчитель має спрямувати всі свої творчі зусилля на створення системи активних методів навчання, що будуть спрямовані на активізацію мотивації учнів до навчання та їх пізнавальної діяльності.

Активні  методи навчання – це такі методи, які забезпечують засвоєння інформації учнями в активній діяльності. Тому до них можна віднести ігрові завдання й інноваційні та інтерактивні технології навчання.

Психологічний стан учня в процесі пізнавальної діяльності, його зацікавленість, розуміння мотивації у навчанні залежать від тієї активності, яку він проявляє на уроці.

Часто у роботі вчителі-словесники надмірно захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її “мінусів”,  не враховуючи індивідуальних особливостей учнів, їх готовності до роботи за певною технологією. Експеримент не приносить бажаних результатів, і вчитель розчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати за “старою системою”. Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те “зерно”, яке дасть змогу виробити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.

У своїй педагогічній практиці використовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання:

•    проектне навчання;

•    інтерактивна технологія;

•    особистісно-зорієнтоване навчання.

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності все ж таки був і залишається урок.  Яким же повинен він бути?  Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є :

•    підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;

•    навчання не словом, а справою;

•    проведення його не для учнів, а разом з ними;

•    спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;

•    забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.

Я вважаю, що уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку  допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого. Тому для досягнення мети постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, займаюся самоосвітою, привчаючи до цього і своїх учнів. Прагну донести до них таку аксіому: підручник не єдине джерело знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників.

Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Саме тут на допомогу приходять сучасні новітні технології у навчанні і вихованні.

Робота над визначеною проблемною темою, впровадження її у власний педагогічний досвід дала мені змогу переконатися в тому, що поруч з пояснювально-ілюстративними прийомами вчитель повинен застосовувати нові, особистісно-зорієнтовані. Лише в цьому разі учні під керівництвом учителя здобувають (а не отримують!) справді необхідні знання, вміння, навички.

Завдання, поставлені мені, як учителю, вдається реалізовувати, використовуючи на уроках української мови і літератури інноваційні та  інтерактивні технології навчання, які дають змогу створювати на уроці ситуацію успіху, включати ігрові моменти, супроводжувати роботу доброзичливим коментарем, що дуже важливо для учнів. На таких уроках запорукою успіху стає вміння створити атмосферу пізнання, пошуку, зацікавленості.

На етапі актуалізації опорних знань використовую ігрові методи навчання. Наприклад, у 8 класі, вивчаючи просте речення, пропоную гру «Квіточка». На пелюстках квітки – запитання з теми. Учень читає запитання і дає відповідь. Перелік запитань:

1.     Що таке речення?

2.     Які ви знаєте речення за метою висловлювання?

3.     Які ви знаєте речення за емоційним забарвленням?

4.     Які ви знаєте речення за будовою?

5.     Які можуть бути речення за наявність чи відсутністю другорядних членів речення?

6.     Навести приклади простого речення. Вказати його граматичну основу.

       Вивчаючи  у 8 класі узгоджені й неузгоджені означення, використовую гру  «Я – коректор». Учням потрібно відредагувати подані речення:

1.     Деякі вулиці виявилися вузькі.

2.     Новий учень виявився відмінник.

3.     Вона була певна у собі.

4.     Уночі небо здається безмежне.

       Вивчаючи  у 7 класі повість Івана Франка «Захар Беркут», на етапі актуалізації опорних знань пропоную ігрову ситуацію «Ланцюжок думок». Учням потрібно завершити думку:

1.     У Тухольській громаді панував…

2.     Найвищим керівним органом був…

3.     На чолі громади стояв…

4.     Захар Беркут запропонував не відбити, а …

5.     Монголи потрапили у…

6.     У полоні опиняється і…

       У грі «Хто швидше?», яку також  використовую на етапі актуалізації опорних знань під час вивчення характеристики образів повісті Івана Франка «Захар Беркут», учням потрібно підібрати з тексту цитати, які відображають наступне:

 - портрет ватажка тухольської громади;

 - мудрість Захара Беркута;

 - перевагу громадських інтересів над особистими;

 - ненависть до ворогів;

 - вірність даному слову, чесність;

 - силу громади в єдності;

 - ідею служіння народові;

 - далекоглядність, уміння передбачати;

 - непереборну віру в майбутнє.

       На підсумковому етапі вивчення відокремленої прикладки у 8 класі пропоную гру «Продовжіть речення»:

1.     Відокремлена прикладка – це …

2.     Відокремлені прикладки можуть бути виражені…

3.     Прикладки на письмі виділяються комами, якщо…

4.     Прикладки на письмі виділяються тире, якщо…

5.     Прикладки не відокремлюються, якщо…

Важливим є те, що, застосовуючи елементи інтерактивного навчання на уроках української мови і літератури, я прийшла до висновку, що завдяки таким технологіям учні вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими.

Тому намагаюсь у своїй роботі застосовувати інноваційні та оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору.   Здатність осмислювати вивчене, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.

Наприклад, вивчаючи словосполучення у 8 класі, використовую картки із пошуковим завданням. Учням потрібно виразно прочитати вірш Ліни Костенко, визначити його тему, головну думку, виписати словосполучення та виконати синтаксичний розбір 3-4 словосполучень (письмово).

Страшні слова, коли вони мовчать,

коли вони зненацька причаїлись,

 коли не знаєш, з чого їх почать,

бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів,

Із ними починав і ними ж завершив.

Людей мільярди, і мільярди слів,

А ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія — це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик по душі.

Все це сприяє розвитку творчого, критичного мислення.

Хочу зазначити, що використання інноваційних та інтерактивних технологій  є для мене не самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці. 

Що стосується впровадження даних технологій на уроках мови і літератури, то я, звичайно, використовую не весь їх спектр, а тільки найдоступніші, найзрозуміліші для учнів. Це такі технології як «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, «Навчаючи – вчусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення» тощо.

Працюючи  у 8 класі над темою «Головні члени речення», на етапі мотивації навчальної діяльності використовую інтерактивну технологію «Вільний мікрофон». Учні мають уявити, що працюють з мікрофоном (ручка, олівець) і, передаючи його один одному, давати відповіді на запитання:

1. Які члени речення становлять граматичну основу двоскладного ре­чення?

2. Який член речення називають підметом? А який присудком? Навести приклади.

       3. Чому підмет і присудок не можна вважати словосполученням? Який зв'язок між цими членами речення?

У такий же спосіб можна провести підсумок уроку, поставивши до учнів запитання: чи досягнута мета уроку? Чи довідались вони щось нове? Чи збагатили свої знання, словниковий запас тощо? Чи сподобався урок? Чим?

       Ще під час вивчення цієї ж теми використовую інтерактивну вправу «Робота в групах». Дітей в класі ділю на три групи і роздаю картки із завданнями:

Картка №1

Списати речення. Підкреслити граматичну основу в кожному реченні. Вказати речення  непоширені та поширені.

1. Із заходу надходить синя гроза. Півнеба обхопила важка хмара. Завмерли дерева. Ні шелесне. Ой, буде горобина ніч! Буде! 2. Надійшла осінь. Пожовкле листя спадало на тротуар.

Картка №2

Непоширені речення перебудувати на поширені, вводячи в них другорядні члени речення. Виділити граматичні основи. Вказати тип речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.

Ми повернулися. Догоряли промені. Блищали зірки. Ми були потом­лені. Але не хотілося спати. Ми стояли й дивилися. Гарно було! Ти від­чуваєш?

Картка №3

Записати речення. Указати головні члени речення. Визначити частини мови.

       1. У кожнім українці живе бунтар. 2. Я колір слову підбирати вчусь. 3. Для нас рідна мова не тільки дорога спадщина, а й наша гордість. 4. По-осінньому довгими і тривожними стали вечори 5. Хочу я дужим по світу пройти.

Інтерактивну технологію «Метод ПРЕС» застосовую, якщо потрібно  учням довести і обґрунтувати свою точку зору, відповідаючи на питання за схемою:

1. Я вважаю,…

               2. Тому що …

               3. Отже,

Цю ж технологію можна застосовувати і на підсумковому етапі уроку, коли перед учнями стоїть питання:

        - Чого не вдалося досягти на уроці?

         - Що було особливо вдалим?

  Наприклад, вивчаючи в 5 класі правопис префіксів з-, с- , використовую для актуалізації опорних знань з теми інтерактивну технологію «Мозковий штурм»:

- Якого правила стосується сполучення слів «кафе «Птах»?

- Сформулюйте це правило.

- Наведіть приклади слів на це правило.

На етапі формування вмінь і навичок використовую інтерактивну технологію «Займи позицію». Наприклад, в 7 класі при вивченні теми «Способи дієслів» кожен учень витягає аркуш з написаним на ньому дієсловом. На дошці – в різних місцях – аркуші з написами: «дійсний», «умовний», «наказовий». Кожен учень повинен підійти до відповідного аркуша, назвати своє дієслово і обґрунтувати свій вибір.

Використовуючи на уроках зазначені технології, я побачила певний результат: учні не лише засвоюють знання, а й розуміють, вчаться їх застосовувати, аналізувати, синтезувати, оцінювати. Така робота сприяє високому рівню активності учнів, що, на мою думку, є результатом того, що головним джерелом мотивації навчання стає інтерес самих учнів.

Мені ж, як вчителю, використання новітніх технологій дає змогу розв’язувати ряд проблем: розвивати критичне мислення школярів, навчити бачити власні помилки або логічні порушення у твердженнях інших учнів, вміти аргументувати свою позицію.

Сприяти  підвищенню пізнавальної діяльності, мотивації учнів до вивчення мови і літератури допомагають ігрові елементи, які я використовую на своїх уроках, тому що, на мою думку, вони у поєднанні з іншими формами роботи сприяють глибшому засвоєнню знань, індивідуалізації навчання, визначенню рівня сформованості вмінь і навичок учнів, розвивають пам’ять, увагу, вміння аналізувати, порівнювати мовні явища. До того ж, школярів цього віку лінгвістичні ігри певною мірою активізують.

Крім того, використовую нетрадиційні уроки: мовний турнір, брейн-ринг, урок-змагання, урок-подорож, урок-вікторина тощо, які також зацікавлюють учнів і підвищують рівень пізнавальної діяльності і мотивації до вивчення мови і літератури.

Отже, виходячи з власного досвіду, можу зробити висновок, що використання на уроках української мови і літератури інноваційних та інтерактивних технологій підвищує рівень пізнавальної діяльності та мотивації учнів, зацікавлює їх, що сприяє бажанню виконувати ті чи інші види робіт, а відтак – засвоювати навчальний матеріал у співпраці, співтворчості, шляхом самостійної роботи думки. А мені, як учителю, дає змогу диференціювати, індивідуалізувати процес навчання, розвивати аналітичне мислення учнів, формувати в них навички самооцінки, самоконтролю своєї навчальної діяльності, сприяти розвитку творчого мислення, культури спілкування, виховувати активну особистість, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми.

Для того, щоб навчати учнів правильно організовувати свою пізнавальну діяльність під час виконання ігрових завдань, інтерактивних вправ, часто використовую власні мультимедійні презентації  на уроках мови та літератури. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу. Мною створена низка інформаційних презентацій до різних тем, а саме: «Творчість Івана Франка» (7 клас), «Творчість Тараса Григоровича Шевченка», «Словосполучення» (8 клас) тощо.

Учні працюють як над короткочасними, так і над довготривалими проектами. Ця робота захопила учнів настільки, що вони стали змагатися між собою.

Працюючи з дітьми, проводжу різні конкурси, виховні заходи: вікторина «Моя мова», до якої підібрала цікаві мовні завдання, виховний захід                                            «9 листопада – День української писемності». У березні в нашій школі щорічно проходить тиждень української мови і літератури. Активну участь у його проведенні беруть і мої учні. Крім того, вони займають призові місця на олімпіадах, конкурсах з української мови та літератури – Міжнародного мовно-літературного  конкурсу учнівської та студентської молоді імені Траса Шевченка та Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

  Підводячи підсумки, варто зазначити, що досвід моєї роботи, хоч і не такий великий, але продуктивний. Готуючись до кожного уроку, я завжди керуюся словами А. Макаренка: «Діти – це живе життя і життя прекрасне, і ставиться до них треба, як до товаришів і громадян, поважати їхнє право на навчання, радість і обов’язок відповідальності». Тому й намагаюся будувати свою роботу методично грамотно, продумано, щоб готувати до життя високоінтелектуальних, освічених, творчо розвинених особистостей, які у будь-яких життєвих ситуаціях змогли б знайти правильних вихід.