Виховна година « Родина , родина – це вся Україна»

Виховна година « Родина , родина – це вся Україна»

Мета  : виховувати в  учнів почуття патріотизму  , національної гордості ,  любові  до  рідного краю, розуміння  своєї причетності  до  всіх  подій , які  відбуваються  в Україні ; ознайомлення  з  історією  України , її символами ; формувати переконаність у  нетлінності  духовних  скарбів  народу , повагу  до  батьків , до  природи  та  землі- годувальниці .

Обладнання : святково  прибрана  кімната , карта  України , зображення  герба  України , прапора ; на  столі  хліб на  вишитому  рушнику , на партах  - рослини-символи  і  вислови: « Верба  і  калина  - символи  України» ,  «Барвінок – символ  кохання  і  вірності»

Епіграф : Свою  Україну  любіть ,

                  За  неї господа  моліть…

                                                 Т. Шевченко

       Добрий день , шановна  родино ! Я не  помилилась , бо думаю , що сьогоднішнє свято  з’єднує  нас у велику  родину .

             Рідний  край …Він  починається  від  батьківського  порога , стежини , стрункої  тополі  , твоїх воріт , з  барвінку , який  ніжно  стелиться  по  садочку . Найсвятішими для  нас  є  слова : Україна , Батьківщина  .Адже Батьківщина  - це  не  тільки  Україна , а й рідна  домівка і  те місце , де  ти  народився і  виріс  де  минули найкращі  роки  твого  життя .

                  Мені  над  усе  більш  нічого не  треба :

                  Домівка  матусі  , волошки  в  житах ,

             Вишневий  світанок , полив’яне  небо,

            І  сиза  роса  на  траві  при  шляхах .

                       Таке  все  тут  миле , доступне   і  гідне –

                      Високі  тополі  і  тихе  село …

                       Таке  сокровенне , насущне і  рідне ,

                      Воно  в  мою  душу  навіки  вросло .

            Коралі  калини  і  мамині очі ,

            І доля  -  з  лелечого наче  крила .

            Я більшого  щастя  на  світі  не  хочу,

            Щоб  лиш  Україна  міцніла й цвіла .

                                                                     В. Вихрущ

Постараємось  нині  осмислити  спорідненість таких  знайомих  і  дорогих  нам  слів  : родина – рідний – рід -  народ .Йдеться  не  про  кореневу , а  духовну  спорідненість  слів .

      - Поміркуймо ,  як  вирозумієте слово  «рідний» , коли  говорите  про  маму , тата .  сестричку , братика  ,  дідуся , бабусю ?(пояснення учнів)

Так , у цьому  розумінні  рідний  -  значить  єдинокровний : адже батьки дали вам життя . тобто народили , ви -  їх  часточка  . як  і  ваші  сестрички , братики , як  ваші  батьки кров і плоть свої батьків ,  а  ваших  дідусів і  бабусь .

          Усі  ви  сім’я , або родина . Слово  родина  ще  вживається  в  значенні « рідня» .

         -  Скажіть, кого  ми  називаємо  цим  словом ?( пояснення учнів )

У  ваших  мами  і  тата  теж , може , є брати  і  сестри .Вони  між  собою  рідні . А  от  виросли  вони  і  створили свої  сім’ї .

        -  Скажіть , чи їх  діти  вам рідні  ? и  ви  з  ними  одна  сім’я ? ( Ні)

Ось тут  ми  уже  замість  слова сім’я  вживаємо  « рідня» , « родина» .

 А  коли  думаємо  ,  чи говоримо про  дальших  предків  чи  нащадків ,  то  вже   й  ці слова  не  підходять , тоді ми  кажемо  « рід».

             Як  маленькі  струмочки , вливаючись у більші , творять потічки , потоки, а  ті  -  ріки , а  ріки – море, так і  ми творимо  сім’ї , родини  рід , а  з родів  складається  велике  ,  святе  і  рідне  всім родам – народ.

              Що  ж єднає  нас  усіх в  народі  , ріднить ,  як  матір  дітей ? Це-мова  та  Батьківщина . Відцуратися  . забути  її – все  одно  , що  зректися  матері .

               З  усього в  світі найдорожче  -               Ми це  не  завжди  помічаєм ,

              Своя  сім’я  і  власний  рід ,                    Та  у  житті  воно  так  є ,

               Бо  навіть  предків  рідних  мощі            Коли  ми  добре  пам’ятаєм 

              Оберігають  нас  від  бід .                          Родинне  вогнище  своє .

Вони  уважно з того  світу                       Якщо  шануємо  і  множим

( Нема , повірте  забуття )                           Свою  сім’ю  і родовід ,

Спостерігають, як  їх  діти                          То  передати дітям  зможем

Ідуть  дорогою  життя .                               Цю  шану  в  спадок – заповіт.

                            Бо  без  сім’ї і  свого  роду

                          ( Такий  закон  Всевишній  дав )

                           Немає и нації , народу ,

                           Немає  жодної  з  держав .

Сьогодні  ми  з  вами  заглянемо  в  історію  і дізнаємось , звідки  пішла  назва  « Україна» , пригадаємо , що  означають її символи . Адже  у  нашого  народу глибоке  тисячолітнє  коріння . Українці  , як  і  інші  народи  пройшли  довгий  шлях  розвитку , що  зафіксувався  у  всіх сферах  життя -  культурі , мові ,  побуті . Україна  може  пишатися  своєю  древньою,  величною  історією .

  -  А  чи знаєте ви , що  означає   слово  Україна ? Зараз  я  вам  розповім  легенду  про Україну .

                          ЛЕГЕНДА  ПРО  УКРАЇНУ

Колись  давним – давно  в  одному  селі  жила  бідна  вдова  .Не було  в  неї ніякої  втіхи  від  життя, тільки одна  важка  робота . І  ось  настав  радісний  день . В  неї  народилась  дівчинка – маленька . крихітна , гарненька . І мати  стала  думати  , яке  ім’я  дати  своєму  дитяті . Тут  звідки -  невідомо ,  осяяна  маревом , з’явилася  в  її хатині  чарівниця . Вона  з  тривогою  і  жалістю  подивилася  на  немовля  і  сказала : « Не  давай імені  дитині , вона  сама  його  знайде , а  якщо  даси , то  вона  помре .

    Дівчина  росла – підростала , була  розумною , слухняною , але  невеселою часто журилася  тим , що  в неї  не було  імені . І ось їй  виповнилось 16 років. Задумала  вона вирушити  в  білий  світ  , щоб знайти  своє  ім’я .Мати  ніяк не  хотіла  розлучатися  зі  своєю  донькою , але вона  була невідступна  і  потайки  вирушила  в дорогу .

   Бідна  вдова  почекала  день ,почекала   другий , не  витримала  розлуки  і  пішла  свою  дочку  шукати  . Ішла  день  , ішла  другий  і  вийшла  вона  в  чисте  поле, жовте-жовте  і пшеницею  колоситься .У чистому  блакитному  небі  кружляють ластівки, світить  ясне  сонечко  і  бачить  мати -  спить  на  полі  дівчина, її дочка . Та  така  гарна  , що  вона  мимоволі  замилувалась  нею.

   Раптом  потемніло  синє  небо , здійняв  вітер куряву , полягла до  землі  колосиста  пшениця , із-за обрію  насунула  чорна  хмара . Почувся  тупіт  та  іржання  коней  , брязкання  зброї , вигуки  чужою  мовою .Це  були  війська  хана Батия .

   Попереду  їхав  сам  хан .Раптом  він  побачив  красуню-дівчину , вигукнув :

«Укра-юина»  , що на  його мові  означало «Дівчина  молода». Дівчина  прокинулась , хан  схопив  її і  забрав  з  собою .Мати , побачивши це , опустилась на  коліна і  стала  благати  Господа Бога захисту  для  своєї  єдиної доньки .

    Раптом  все  стало  чорне - чорне , загримів  грім , затряслася  , загула  земля .

А  по  тому  все  стихло…По небу  пропливали  ніжні  рожеві  хмаринки. Лише  курява  здіймалась  навкруги і на полі  стояла  самотня  вдова .

    Пішла  вона  плачучи  шукати  свою  дитину . А в  пам’яті  в неї  лишилось лиш  одне _ Україна , Україна . Йшла …з очей  падали сльози .І  там  , де  на  землю впала сльозинка  , проростала  квітка волошка . Мати  йшла боса , збивала , колола  ноги , іде  на землю  падала крапля  крові – виростали  маки .

    Де  пройшла  мати по  землі , так  і стала  та  земля  зватися Україною.

-  Сподобалась  вам ця  легенда ?

- Дорогі  діти ,а що  ви знаєте про  державні  символи  нашої країни ? Які вони та що означають ?

     Пісні  М. Вербицького на  слова П. Чубинського  « Ще  не  вмерла Україна» судилося  стати гімном .Саме  ця  пісня  змогла  об’єднати  

навколо себе  патріотів  , що  збудувати  соборну  незалежну  Україну . Вперше незалежність  була  проголошена  за  часів  Б. Хмельницького.

Друге проголошення  пов’язане  з  Центральною радою , коли  9 листо-пада ( за ст.ст.)1917 р.  М . Грушевський  урочисто проголосив

ІІІУніверсалом  про цю  визначну подію . Втретє  за  історію України проголосили  незалежність  у  1991 році .

   -  То ж  скільки  років  незалежності  ми  святкували  в серпні ?

Про  утвердження  нашої  державності  і  самостійності  свідчить і те , що  ми  маємо  герб  України – тризуб . У  статті  20 Конституції  Украї-ни  записано : «…»  (с.14)  Державні  символи – це  святиня  і  ставлення  до них теж   повинно  бути  святе .

     Крім  офіційних  державних  символів  Україна  має  ще  й народні  символи .

-         Давайте  ми  всі  разом  відгадаємо  кросфорд .

1.Національний  символ України . Його дарують, ним обмінюються у  Великдень .( Писанка)

2. Дерево – національний  символ України, оспіване у народних  піснях , у віршах . Воно освячується  перед  Пасхою і  зберігається , як  засіб  від злих  сил .(Верба)

3. Кущ , оспіваний  у   народних українських піснях , символ  дівочої  краси .(Калина)

4. Поширене  в  Україні дерево , з яким в українських  народних  піснях  і переказах порівнюють  струнких  дівчат .(Тополя)

5. Чим  прикрашають  голову  українські  дівчата ? (Вінок)

6. Національний  символ України. Матері  дарують його своїм дітям на  щастя, на  долю , виряджаючи  в далеку  дорогу.(Рушник)

   -  А  які  ще  народні  символи ви знаєте ?

Розмову  про  Україну  та про її символи , про народ можна  вести без  кінця  - краю  , бо така  багата  і щедра  наша  земля , така славна  її історія  . Хочу  , щоб кожен з  вас  запам’ятав  те, про що ми сьогодні  говорили . Любімо  свою землю , випрошуймо у  Всевишнього  ласки  і  допомоги , вивчаймо , знаймо  і  поважаймо її символи , не  даймо Ніко –му її скривдити  .

                                    Молись  , дитино , за Україну ,

                                    Що  нам безсмертне  життя  дає .

                                    А  по  молитві  ставай  до чину ,

                                    Ставай  до  праці , дитя моє .