Усний журнал

Сценарій усного журналу

«Моя країна – Україна»

(9 листопада – День української писемності і мови)

Мета заходу : виховання любові до рідної землі, до рідної мови, до її носія –українського народу, до держави України, до народних памяток,  формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу.

Форма проведення : усний журнал .

Слово вчителя

Розпочинаємо усний журнал, присвячений Дню української писемності і мови. Шановні присутні ! Упродовж невеликого проміжку часу ми з вами гортатимемо сторінки усного журналу, з якого дізнаємося про тернистий шлях становлення України як держави і розвитку української мови, української писемності . Утвердження української мови як державної мови. Вишукана у розмові інтелектуалів, строга і регламентована у діловодстві, легка і гнучка у бесіді друзів, образно багата, лексично наповнена в літературних творах… Такою постає українська мова перед нами сьогодні.

Перша сторінка    Украї́на

Учень-читець 1

Украї́на  — держава у Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Її площа складає 603 628 км², що робить її другою за величиною країною на європейському континенті після Росії (або найбільшою країною, яка повністю знаходиться в Європі). Україна межує з Російською Федерацією на сході і північному сході, Білоруссю - на північному заході, Польщею, Словаччиною та Угорщиною - на заході, Румунією та Молдовою - на південному заході і Чорним й Азовським морями - на півдні і південному сході відповідно.

Учень-читець2

Заснована варягами у IX столітті середньовічна держава Київська Русь - перша східнослов'янська держава - стала могутньою в середні століття, поки не розпалася в XII-му. До середини XIV століття українські землі знаходилися під владою трьох зовнішніх держав - Золотої Орди, Великого князівства Литовського і Королівства Польського. Після Великої Північної війни (1700-1721) Україна була розділена між кількома регіональними державами і до XIX століття більша частина України була включена до складу Російської імперії, інша - Австро-Угорщини. Після хаотичного періоду безперервних воєн, декількох спроб досягти незалежності у 1917-1921 роках, Першої світової війни та Громадянської війни в Росії Україна вийшла з цієї боротьби 30 грудня 1922 року як один із засновників Радянського Союзу. Територія Української Радянської Соціалістичної Республіки була розширена на захід незадовго до і після Другої світової війни і на південь у 1954 році з передачею Криму.

Україна стала незалежною з розпадом Радянського Союзу в 1991 році, що дало початок періоду переходу до ринкової економіки, в якій Україна була вражена восьмирічною рецесією. Економіка зазнала високого збільшення темпів зростання ВВП, поки не потрапила у світову економічну кризу 2008 року, що спричинило спад виробництва: ВВП впав на 20% з весни 2008-го по весну 2009 року, потім він вирівнявся.

Учень-читець 3

Україна є унітарною державою, яка складається з 24 областей, одної автономної республіки (Крим) і двох міст з особливим статусом: Київ, столиця і найбільше місто, і Севастополь, в якому знаходиться Чорноморський флот Росії. Україна є президентсько-парламентською республікою з окремою законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади. Після розпаду Радянського Союзу Україна продовжує зберігати другі за величиною в Європі збройні сили після Росії. Станом на 1 вересня 2011 року чисельність населення складає приблизно 45,668 мільйонів чоловік, 77,8 % з яких українці, 17,3% - росіяни, інше - білоруси, румуни тощо. Українська мова є офіційною мовою в Україні і поширеною в західних і центральних регіонах, російська - у східних і південних.

Учень-читець 4

Народно-господарський комплекс країни включає такі види промисловості як важке машинобудування, чорна та кольорова металургія, суднобудування, виробництво автобусів, легкових та вантажних автомобілів, тракторів та іншої сільськогосподарської техніки, тепловозів, верстатів, турбін, авіаційних двигунів та літаків, обладнання для електростанцій, нафто-газової та хімічної промисловості тощо. Крім того, Україна є потужним виробником електроенергії. Україна має розвинуте сільське господарство і займає одне з провідних місць серед експортерів деяких видів сільськогосподарської продукції і продовольства (зокрема, соняшникової олії). Низку галузей економіки України вирізняє високий технологічний рівень розвитку. Налагоджено виробництво ракетоносіїв, супутників та обладнання для дослідження космосу. Україна є значним виробником військової техніки — танків, військово-транспортних літаків, зенітно-ракетних комплексів, оптичного обладнання.

Учень-читець 5

Основна частина віруючих - християни, серед яких більшість належить до православних церков. Католицизм представлений греко-католицькою та римо-католицькою церквами, існує велике число протестанських громад. Серед нехристияських релігій найпоширеніші іслам та іудаїзм.

У 1945 році Українська РСР стала одним із членів-засновників Організації Об'єднаних Націй. Також Україна була обрана головою Комітету Міністрів європейської Ради в 2011-му й у головування ОБСЄ і є членом більше сорока міжнародних організацій.

Учень-читець 6

Назва

Слов'янське слово «Україна» вперше згадується у Київському літописному зводі за Іпатіївським списком під 1187 роком. Ним окреслювали терени Переяславського князівства, що входило до історичного ядра Русі поруч з Київським і Чернігівським князівствами. Це слово також зустрічається у руських літописах під 1189, 1213, 1280 і 1282 роками, позначаючи Галичину, Західну Волинь, Холмщину і Підляшшя. У литовських і польських хроніках та офіційних документах XIV—XVII століття «Україною» у широкому значенні називали руські землі Галичини, Волині, Київщини, Поділля і Брацлавщини, а у вузькому — територію середнього Подніпров'я. Таке ж двояке значення цього слова зберігалося і з середини XVII століття, після постання руської держави Війська Запорозького. У зв'язку з входженням останньої до складу Московії, а згодом і Російської імперії, слово «Україна» закріпилося за регіоном Подніпров'я, виступаючи синонімом слова «Малоросія»; ним також позначали Слобожанщину, заселену вихідцями з цього регіону. У другій половині XIX століття — початку XX століття, під впливом національного руху руської інтелігенції, назва «Україна» набирала значення руської етнічної території, а сам етнонім «русини» був витіснений етнонімом «українці». 1917 року була проголошена перша держава, яка використала слово «Україна» в своїй офіційній назві, — Українська Народна Республіка.

Етимологія слова «Україна» достеменно не відома. Згідно з однією з теорій, що оформилася під впливом польської і російської історіографії, воно означає «окраїну» або «прикордоння». Згідно з іншою теорією, якої притримуються більшість українських дослідників, «Україна» походить від слів «країна» або «край».

         Друга сторінка      Украї́нська мо́ва

Учень-читець 1

Украї́нська мо́ва ( історичні назви — ру́ська, руси́нська) — мова корінного населення України. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Є державною мовою в Україні, офіційною мовою Придністров'я. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українською мовою в світі послуговуються від 41 до 45 млн. осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу.

Учень-читець 2

Українська мова є однією з наймилозвучніших мов світу. Довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез — праслов'янська, давньоруська, південноруська 10-11 століття та інші. У 18 — 20 століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської влади.

Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»), зрідка — латинку у різних варіантах. Правила української мови регулює Національна академія наук України, зокрема Інститут української мови НАНУ (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), Український мовно-інформаційний фонд НАНУ (комп'ютерна лінгвістика, словники), Інститут мовознавства ім. О. Потебні НАНУ (зіставна лінгвістика). Щороку 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови.

Учень-читець 3

Класифікація

За генеалогічною класифікацією, українська мова належить до індоєвропейської мовної родини, слов'янської групи і разом з російською та білоруською до східнослов'янської підгрупи. За типологічною класифікацією, українська — флективна мова. Найближчою генеалогічно до української є білоруська мова:

• починаючи з IX — XI ст. обидві мови частково формувалися на спільній діалектній базі (зокрема північна діалектна група української мови брала участь у формуванні розмовної білоруської мови),
• обидва народи до XVI ст. мали спільну писемну книжну українсько-білоруську мову.

Учень-читець 4

Відмінності від інших слов'янських мов.

На фонетичному рівні:

• найбільша кількість фонем — 48;
• найбільша вокальність — «прозорість», милозвучність^[42];
• найбільша кількість кореляційних пар м'яких і твердих приголосних звуків;
• чітке розрізнення [ɪ] (на письмі — и) та [i] (на письмі — і) на фонемному рівні.

На морфологічному рівні:

• послідовне збереження флексій кличного відмінка (на відміну від інших східнослов'янських мов);
• паралельне використання флексій давального відмінка для іменників чоловічого роду (напр.: директор-у, директор-ові);
• збереження паралельних форм творення майбутнього часу (ходитиму, буду ходити).

Свою специфіку мова виявляє на рівні словотворчих моделей і найбільш рельєфно на рівні лексики — т. зв. лексичних українізмів.

Учень-читець 5

Вплив на інші мови

Українська мова вплинула на інші сусідні слов'янські мови, особливо на польську та російську літературні мови, меншою мірою на білоруську. До багатьох мов світу увійшли українські слова «гопак», «козак», «степ», «бандура», «борщ» (до польської було запозичено українські слова «hreczka» — гречка, «chory» — хворий, російської «бублик» — бублик, «подполковник» — підполковник, румунської «ştiucă» — щука, «holub» — голуб, білоруської «ўлік» — облік, «сякера» — сокира тощо).

Також українська мова вплинула на діалекти сусідніх мов, як-от гутор донських козаків («злыдарить» — злидарювати, «кидаться» — скидатися, «вон зарас гутарить» — він зараз говорить).

Учень-читець 6

Назва

Назва «українська мова» вживалася, починаючи з XVI ст., на позначення мови козацьких земель, однак до сер. XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, була назва «руська мова». Ця назва почала вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. русский языкъ).

Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, назва «українська мова» зрештою поступово перемогла в усіх українських регіонах.

Крім того, у різний час вживали такі назви:

• про́ста мова в пізньому середньовіччі на противагу книжній
• малоросійська / малоруська мова чи південноросійська / південноруська мова в Російській імперії
• русинська мова (офіційно), руська мова (розмовно) в Австро-Угорщині
• угроруська або карпаторуська мова в Угорщині
• козача / кубанська мова або просто балачка на Кубані

Третя сторінка          Вірші про українську мову

Учень-читець 1

В шелесті калини... Софійка Когут

* * *
В шелесті калини,
В шумі хвиль Дніпрових,
В душах незрадливих
Виплекана мово.
Горда і ласкава,
Зраджена й забута,
Ти чужою стала
Кобзаревим внукам.
Якже їх назвати?
Підкажи те слово!
Ти ж така багата,
Рідна наша мово!
Та невже забудуть
Люди спів сопілки
І навік замовкнуть
Думи і щедрівки?
Чом не б'ється в грудях
Більше честь синівська?
Що з тобою буде,
Мово українська?
 Учень-читець 2

До рідного слова торкаюсь душею… Віктор Геращенко

До рідного слова торкаюсь душею,
Боюсь очорнити чи зрадить його.
З цих слів наша мова, пишаємось нею –
Це музика й пісня народу мого.
Без неї не зміг би на світі прожити,
Не зміг би помітить земної краси,
Не чув би й не бачив, як шепчеться жито,
З якого стікають краплинки роси.
Вона – джерело й найчистіша криниця,
З якої черпаю натхнення й снагу.
Вона кришталево дзвенить і іскриться,
Я нею тамую духовну жагу.
У шелесті трав, у цвітінні калини
Я чую цю мову у сні й наяву.
Вона в моїм серці, – це вся Україна,
Я дихаю нею, я нею живу!
Учень-читець 3

Люби свою мову. Надія Красоткіна

Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова
І кривдити її не смій!
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.
В ній стільки слів, що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.
А мову знаючи, здобути
Ти можеш просто безліч знань!
Тож мову вчи і прислухайся
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить!
Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна!
І нею можна все сказати.
І найрідніша нам вона!
Учень-читець 4

Рідна мова в рідній школі! Олександр Олесь

Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче, і миліш,
І дорожче в час недолі?
Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злива, —
Перші матері слова,
Перша пісня колискова.
Як розлучимось з тобою,
Як забудем голос твій
І в вітчизні дорогій
Говоритимем чужою?!
Краще нам німими стати,
Легше гори нам нести,
Ніж тебе розіп’ясти,
Наша мово, наша мати!
Ні! В кім думка прагне слова,
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:
«В рідній школі рідна мова!»
І спасе того в недолі
Наша мрія золота,
Наше гасло і мета:
Рідна мова в рідній школі.

Учень-читець5

 

Рідна мова. Володимир Сосюра

Вивчайте, любіть свою мову,
як світлу Вітчизну любіть,
як стягів красу малинову,
як рідного неба блакить.

Нехай в твоїм серці любові
не згасне священний вогонь,
як вперше промовлене слово
на мові народу свого.

Як сонця безсмертного коло,
що кресить у небі путі,
любіть свою мову й ніколи
її не забудьте в житті

Ми з нею відомі усюди,
усе в ній, що треба нам, є,
а хто свою мову забуде,
той серце забуде своє.

Вона, як зоря пурпурова,
що сяє з небесних висот,
і там, де звучить рідна мова,
живе український народ.

Народ наш, трудар наш і воїн,
що тьму подолав у бою.
І той лиш пошани достоїн,
хто мову шанує свою.

Четверта сторінка

Вислови українських письменників про українську мову

1. А на москалiв не вважайте, нехай вони собi пишуть по-своєму, а ми        по-своєму. У ïх народ i слово, i у нас народ i слово. А чиє краще, нехай судять люди.

Тарас Шевченко

2. Найбiльше i найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає I своє давнє життя i своï сподiванки, розум, досвiд, почування.

Панас Мирний

3. Мова росте елементарно, разом з душею народу. 

Іван Франко

4. Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову.

5. Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.

Ліна Костенко

6. Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?

Михайло Коцюбинський

7. Мова - втiлення думки. Що багатша думка, то  багатша мова. Любiмо   ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови...

8. Нове життя нового прагне слова.

Максим Рильський

9. Мова - це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова - це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам'ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу.

Олесь Гончар

Рiдна мова на чужинi
Ще милiшою стає.

Павло Грабовський